Для чого призначений файл fstab в Linux

Файл fstab (file systems table) — це системний конфігураційний файл у Linux та інших UNIX-подібних операційних системах, який визначає, як дискові розділи та інші файлові системи повинні автоматично монтуватися під час завантаження системи. Він знаходиться за шляхом /etc/fstab і є важливим елементом для управління жорсткими дисками, SSD, USB-накопичувачами та мережевими сховищами (NFS, CIFS).

Основна роль fstab полягає у тому, щоб забезпечити автоматичне підключення файлових систем при кожному перезавантаженні комп’ютера, позбавляючи адміністратора необхідності виконувати цю операцію вручну. Завдяки цьому можна легко підключати додаткові диски, резервні накопичувачі або зовнішні пристрої зберігання.

Для чого потрібен файл fstab?

1. Автоматичне монтування — визначення файлових систем, які повинні підключатися при завантаженні.
2. Зручне управління дисками — можливість підключати та конфігурувати жорсткі диски, SSD, USB, NFS та CIFS ресурси.
3. Контроль за пріоритетами — забезпечення контролю за порядком монтування та визначення параметрів доступу.
4. Запобігання помилкам — можливість встановити параметри для ігнорування помилок або перехід у режим відновлення.

Як використовується fstab?

Під час завантаження системи служба systemd або інші інструменти монтування зчитують файл /etc/fstab та автоматично монтують файлові системи у відповідності до його налаштувань. Кожен рядок у цьому файлі визначає одну файлову систему та її параметри монтування.

За допомогою fstab можна:

• Додавати нові диски або розділи до системи.
• Монтувати зовнішні пристрої (USB-диски, мережеві ресурси).
• Визначати, які розділи монтувати лише вручну.
• Встановлювати параметри для файлових систем, як-от права доступу або опції для оптимізації продуктивності.

Структура файлу fstab

Кожен рядок у fstab має чітко визначений формат і складається із 6 основних полів:

<file system> <mount point> <type> <options> <dump> <pass>

1. File system — шлях до файлової системи або її UUID/метка (наприклад, /dev/sda1 або UUID=556ae7d4-76b6-4007-a764-587b71d6e11f).
2. Mount point — точка монтування, де буде доступний вміст файлової системи (наприклад, /mnt/data).
3. Type — тип файлової системи (наприклад, ext4, xfs, vfat, nfs, cifs).
4. Options — параметри монтування (наприклад, defaults, noatime, rw, ro, user тощо).
5. Dump — параметр для створення резервних копій (зазвичай 0 або 1).
6. Pass — пріоритет перевірки файлової системи під час завантаження (0 — не перевіряти, 1 — перевіряти спочатку, 2 — перевіряти після основних файлових систем).

Приклад запису у fstab

UUID=556ae7d4-76b6-4007-a764-587b71d6e11f /mnt/mydisk ext4 defaults 0 2

Розшифровка:

• UUID — унікальний ідентифікатор розділу.
• /mnt/mydisk — точка монтування, куди буде підключений диск.
• ext4 — тип файлової системи.
• defaults — стандартний набір параметрів (читання/запис, автоматичне монтування).
• 0 — не створювати дамп для резервного копіювання.
• 2 — перевіряти файлову систему після основної системи.

Висновок

Файл fstab є основним інструментом для управління файловими системами у Linux. Він дозволяє автоматично монтувати розділи та пристрої під час завантаження системи, зменшуючи необхідність у ручних командах. Знання його структури та можливостей допомагає адміністраторам Linux оптимізувати управління сховищами та забезпечувати стабільну роботу системи.